Статья 173 2

Новая редакция Ст. 173.2 УК РФ

1. Предоставление документа, удостоверяющего личность, или выдача доверенности, если эти действия совершены для внесения в единый государственный реестр юридических лиц сведений о подставном лице, —

наказываются штрафом в размере от ста тысяч до трехсот тысяч рублей или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период от семи месяцев до одного года, либо обязательными работами на срок от ста восьмидесяти до двухсот сорока часов, либо исправительными работами на срок до двух лет.

2. Приобретение документа, удостоверяющего личность, или использование персональных данных, полученных незаконным путем, если эти деяния совершены для внесения в единый государственный реестр юридических лиц сведений о подставном лице, —

наказываются штрафом в размере от трехсот до пятисот тысяч рублей или в размере заработной платы или иного дохода осужденного за период от одного года до трех лет, либо принудительными работами на срок до трех лет, либо лишением свободы на тот же срок.

Примечание. Под приобретением документа, удостоверяющего личность, в настоящей статье понимается его получение на возмездной или безвозмездной основе, присвоение найденного или похищенного документа, удостоверяющего личность, а также завладение им путем обмана или злоупотребления доверием.

Комментарий к Статье 173.2 УК РФ

Комментарий временно отсутствует.

Другой комментарий к Ст. 173.2 Уголовного кодекса Российской Федерации

1. В ч. ч. 1 и 2 закреплены два самостоятельных состава преступления.

2. Объективная сторона преступления в ч. 1 заключается в предоставлении документа, удостоверяющего личность, или выдаче доверенности другому лицу. Преступление признается оконченным с момента получения названных документов лицами, которые в последующем будут использовать их для образования юридического лица.

3. Субъективная сторона — прямой умысел, и специальная цель — образование (создание, реорганизация) юридического лица в целях совершения одного или нескольких преступлений, связанных с финансовыми операциями либо сделками с денежными средствами или иным имуществом.

4. Субъект преступления — лицо, достигшее возраста 16 лет, являющееся законным владельцем документа, удостоверяющего личность, или выдавшее доверенность на образование юридического лица от его имени.

Необходимым условием привлечения к уголовной ответственности является осознание виновным того, что он предоставляет свои документы, удостоверяющие личность, или выдает доверенность для образования юридического лица. В противном случае уголовная ответственность по ст. 173.2 УК РФ исключается.

5. В ч. 2 ст. 173.2 УК РФ закреплена самостоятельная уголовная ответственность за некоторые приготовительные действия к образованию юридического лица. К ним законодатель отнес приобретение документа, удостоверяющего личность, или использование персональных данных, полученных незаконным путем. Под приобретением документа, удостоверяющего личность, понимается его получение на возмездной или безвозмездной основе, присвоение найденного или похищенного документа, удостоверяющего личность, а также завладение им путем обмана или злоупотребления доверием.

6. Преступление признается оконченным с момента приобретения документа, удостоверяющего личность, или использования персональных данных.

Чимало статей ми вже присвятили темі насильства в сім’ї, зокрема, зверталася увага і на відповідальність за його здійснення. Тепер спробуємо більш детально розібратися у всіх юридичних аспектах притягнення особи, яка вчиняє насильство в сім’ї, до конкретного виду відповідальності (адміністративна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність).

Тепер розглянемо порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї.

Згідно із Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» з боку органів внутрішніх справ спеціальними заходами адміністративного характеру з попередження насильства в сім’ї є такі:

  • офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї під розписку (осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку);
  • взяття на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку членів сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї (проведення виховної і попереджувальної роботи);
  • захисний припис – заборона вчиняти певні дії щодо стосовно потерпілої (осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку).

У разі відмови особи від підписання зазначених документів у них робиться відповідний запис у присутності свідків чи потерпілих (за наявності таких).

Матеріальне право. Основним нормативно-правовим актом, який визначає засади притягнення особи за вчинення насильства в сім’ї до адміністративної відповідальності є Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Так, статтею 173-2 КУпАП передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а також невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім’ї.

За вище перераховані діяння до особи можуть бути застосовані громадські роботи на строк від 30 до 40 годин (до 4-х годин на день) або адміністративний арешт на строк до 7 діб.

Якщо вищеперераховані діяння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених статтею 173-2 КУпАП, то до особи можуть бути застосовані такі адміністративні стягнення громадські роботи на строк від 40 до 60 годин або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Зі змісту частини першої статті 173-2 КУпАП видно, що до адміністративної відповідальності можна притягнути лише за умисно вчинене правопорушення. Умисним є правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Громадські роботи або адміністративний арешт можуть бути призначені виключно за рішенням суду.

При цьому громадські роботи, які полягають у виконанні особою у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування, не можуть бути призначені особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років (ст.30.1 КУпАП).

Адміністративний арешт не може бути застосований до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої групп (ст.32 КУпАП).

До особи, яка вчиняє насильство в сім’ї, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, у віці від 16 до 18 років, можуть бути застосовані тільки заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП, а саме: 1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Адміністративне стягнення за вчинення насильства в сім’ї може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Якщо за вчинення насильства в сім’ї було порушено кримінальне провадження, яке згодом було закрито, але при цьому в діях порушника наявні ознаки адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Процесуальне право. Справи про адміністративні правопорушення, які є насильством в сім’ї є підвідомчими судам загальної юрисдикції (районні, міські, міськрайонні, районні у містах суди).

При вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою посадовою особою органу внутрішніх справ (Національної поліції), це зокрема дільничні інспектори, які є чи не найосновнішою ланкою у роботі по запобіганню та боротьбі з насильством в сім’ї. Протокол скаладається у двох примірниках, один з яких має бути вручено особі, що притягається до адміністративної відповідальності. Складений у порядку і відповідно до вимог КУпАП протокол надсилається до суду.

КУпАП передбачено можливість застосування заходів забезпечення адміністративного провадження. Дані заходи застосовуються для припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративні правопорушення, у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи про адміністративне правопорушення, Законом передбачено можливість адміністративного затримання особи, яка вчинила насильство в сім’ї. Адміністративне затримання осіб, які вчинили насильство в сім’ї провадиться органами внутрішніх справ (Національною поліцією), тривалістю не більш як три години.

Адміністративне затримання за вчинення насильства в сім’ї може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Справу про адміністративне правопорушення, яке є насильством в сім’ї розглядає суд за місцем вчинення правопорушення протягом доби з дня надходження відповідного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суд виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП; 3) про закриття справи.

Оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення здійснюється у порядку встановленому КУпАП.

Решение по уголовному делу
ПРИГОВОР
Именем Российской Федерации
обвиняемой в совершении преступления, предусмотренного ч.1ст. 173.2 УК РФ,
Установил:
Маллаевна обвиняется в том, что в феврале 2012 г. по просьбе передала последнему собственный паспорт для образования фирмы ООО «Синтез-М», за что получила от вознаграждение в размере 25000 рублей.
, с целью совершения одного преступления, связанного с финансовыми операциями, образовал в ИФНС России по на имя фирму ООО «Синтез-М», зарегистрированную по адресу: РД, .
Таким образом, совершила преступление, предусмотренное ч.1 ст.173.2 УК РФ- незаконное использование документов для создания юридического лица, то есть предоставление документа, удостоверяющего личность, совершенное для создания юридического лица в целях совершения одного преступления, связанного с финансовыми операциями.
Подсудимая, виновной себя, в незаконном использовании документов для создания юридического лица, то есть в предоставлении документа, удостоверяющего личность для создания юридического лица в целях совершения одного преступления, связанного с финансовыми операциями, признала полностью, согласилась с предъявленным обвинением и поддержала свое ходатайство о применении особого порядка постановления приговора без судебного разбирательства, пояснив, что она понимает, в чем состоит существо особого порядка постановления приговора без судебного разбирательства и каковы его процессуальные последствия, ходатайство о постановлении приговора без проведения судебного разбирательства ей заявлено добровольно, после консультации с защитником.
По ходатайству подсудимой, с согласия государственного обвинителя дело рассмотрено по правилам ст.316 УПК РФ с применением особого порядка постановления приговора без проведения судебного разбирательства.
Вина подсудимой, в незаконном использовании документов для создания юридического лица, то есть в предоставлении документа, удостоверяющего личность для создания юридического лица в целях совершения одного преступления, связанного с финансовыми операциями, помимо собственного признания ей вины, подтверждается совокупностью собранных по делу доказательств: показаниями свидетелей, , решением от о создании организации ООО «Синтез-М», свидетельством о постановке на налоговый учет серии 05 , Уставом ООО «Синтез-М» от, протоколом осмотра вещественных доказательств: бухгалтерские, банковские и иные документы, ООО «Синтез-М» имеющиеся в материалах уголовного дела и изъятые в ЗАО АКБ «Владикомбанк», ИФНС РФ по.
Квалифицируя действия подсудимой, суд исходит из того, что, сознавала, что предоставляет документы, удостоверяющие личность, для образования (создания, реорганизации) юридического лица в целях совершения одного или нескольких преступлений, связанных с финансовыми операциями либо сделками с денежными средствами или иным имуществом.
Учитывая изложенное, совершенное, преступление, суд квалифицирует по ч.1 ст. 173.2 УК РФ.
При назначении наказания суд учитывает характер и степень общественной опасности совершенного преступления, и личность подсудимой.
Совершенное преступление законом отнесено к категории преступлений небольшой тяжести.
Учитывая все обстоятельства в их совокупности, суд считает, что наказание подсудимой, возможным назначить условно на основании ст.73 УК РФ, одновременно возложив на, исполнение следующей обязанности- не менять место жительства без уведомления специализированного государственного органа, осуществляющего контроль за поведением условно осужденного.
На основании изложенного и руководствуясь ст.316 УПК РФ,
Приговорил:
Признать Маллаевну виновной в совершении преступления предусмотренного ч.1ст. 173.2 УК РФ и назначить ей наказание в виде исправительных работ на срок 8 (восемь) месяцев с удержанием в доход государства пятнадцати процентов заработка, ежемесячно.
В соответствии со ст.73 УК РФ данное наказание считать условным с испытательным сроком — восемь месяцев.
В период испытательного срока возложить на, обязанность- не менять место жительства без уведомления специализированного государственного органа, осуществляющего контроль за поведением условно осужденного.
Меру пресечения, подписку о невыезде и надлежащем поведении отменить по вступлению настоящего приговора в законную силу.
Вещественные доказательства: бухгалтерские, банковские и иные документы, налоговые декларации ООО «Синтез-М», имеющиеся в материалах уголовного дела и изъятые в ЗАО АКБ «Владикомбанк» и ИФНС РФ по хранить при уголовном деле.
Приговор может быть обжалован в апелляционном порядке в городской суд в течение 10 суток со дня его провозглашения с соблюдением требований ст.317 УПК РФ.
Председательствующий Приговор отпечатан в совещательной комнате

Новая редакция Ст. 173 УК РФ

Статья 173. Утратила силу — Федеральный закон от 07.04.2010 N 60-ФЗ.

Комментарий к Статье 173 УК РФ

1. Общественная опасность преступления состоит в нарушении принципов экономической деятельности, причинении вреда правоохраняемым интересам и в том, что ему сопутствует целый спектр других преступлений, из которых лжепредпринимательство порой наименее опасно.

2. Объективная сторона лжепредпринимательства выражается в действии.

Под лжепредпринимательством понимают создание коммерческой организации без намерения осуществлять предпринимательскую или банковскую деятельность, преследующее определенные цели, причинившее крупный ущерб гражданам, организациям или государству.

3. Создание фиктивной некоммерческой организации (потребительского кооператива, общественной или религиозной организации) под ст. 173 не подпадает. В некоторых случаях возможно привлечение виновных к ответственности по ст. 239, 282.2 или по другим статьям УК РФ.

4. Законодатель суживает понятие коммерческой организации по ст. 173, указывая, что она создается без намерения осуществлять предпринимательскую или банковскую деятельность. Соответственно, создание фиктивной лжефирмы коммерческого характера якобы для ведения непредпринимательских видов экономической деятельности не может быть квалифицировано по коммент. статье даже при наличии всех остальных признаков состава.

5. Создание коммерческой организации заключается в ее государственной регистрации. Действия виновного выглядят внешне вполне официально: подаются документы на государственную регистрацию, иногда и на лицензирование; соответствующими органами с соблюдением необходимой процедуры принимается решение о регистрации (или лицензировании).

6. Обязательной характеристикой созданной лжепредпринимательской структуры является отсутствие у создателей фирмы намерения осуществлять заявленную в учредительных документах предпринимательскую или банковскую деятельность.

7. Представляется в то же время, что лжеорганизация должна реально осуществлять деятельность, которая указана в коммент. статье в качестве целей ее создания: прикрываясь государственной регистрацией организации, виновный незаконно получает кредиты; освобождается от уплаты налогов по той деятельности, которая ведется реально, но в рамках другой организации; получает имущественную выгоду (путем прокручивания, например, на вкладах в банках средств, полученных от физических или юридических лиц); занимается запрещенной деятельностью (производством наркотиков, оружия и т.п.).

8. Лжепредпринимательство окончено, когда гражданам, организациям или государству причинен крупный ущерб. Крупный ущерб, согласно примеч. к ст. 169, — ущерб, превышающий 250 тыс. руб.

9. Субъективная сторона состава преступления характеризуется виной в форме прямого умысла.

10. Обязательным элементом состава является наличие хотя бы одной из четырех указанных в законе целей действия виновного: 1) получения кредитов; 2) освобождения от налогов; 3) извлечения иной имущественной выгоды; 4) прикрытия запрещенной деятельности.

11. Субъектом преступного посягательства выступает любое лицо, достигшее 16 лет, зарегистрировавшее коммерческую лжеорганизацию.

12. Деяние отнесено к категории преступлений средней тяжести.

admin