Про оренду державного майна

У разі, якщо предметом договору оренди є державне або комуна­льне майно, такий договір має певні особливості, а саме:

І. Спеціальне правове регулювання відносин, які складаються в процесі укладення та виконання договору оренди державного та ко­мунального майна: ГК України (статті 287-289), Закон 14.03.1995 р. «Про оренду державного та комунального майна», Декрет від 31.12.1992 р. «Про перелік майнових комплексів державних під­приємств, організацій, їх структурних підрозділів основного вироб­ництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається», низка підзаконних нормативно-правових актів (Методика оцінкивартості об’єктів оренди, затверджена постановою Кабінету Мініс­трів України від 10 серпня 1995 р. № 629; Перелік документів, які подаються орендодавцеві для кладення договору оренди майна, що належить до державної власності» затверджений наказом Фонду державного майна Украї­ни від 14.11.2005 №2975 Порядок проведення конкурсу на укла­дання договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, його структурного підрозділу, затверджений нака­зом Фонду державного майна від 04.03.1998 р. № 396, та ін.);

II. Орендодавцями щодо державного та комунального майна є:

1) Фонд державного майна України, його регіональні відділен­ня — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структур­них підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу національної академії наук України;

2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Респуб­ліки Крим або місцевими радами управляти майном,- відповідно щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке належить Автономній Рес­публіці Крим або є у комунальній власності;

3) державні (комунальні) підприємства — щодо окремого індивіду­ально визначеного майна та нерухомого майна прощею до 200 кв. м, а з дозволу орендодавців, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті,-також щодо цілісних майнових комплексів їх структурних підроз­ділів та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

III. Спеціальний порядок укладення договору оренди, що пе­редбачає кілька етапів: а) подання претендентами на укладення договору орендодавцеві заяви, проекту договору оренди та ком­плекту необхідних документів; б) у разі надходження однієї заяви — прийняття орендодавцем за погодженням (у передбачених законом випадках) із заінтересованими органами рішення про укладення договору оренди або про відмову за наявності передбачених зако­ном підстав (прийняття рішення компетентним органом про при­ватизацію відповідного об’єкта; включення об’єкта до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згід­но з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади; відсутність згоди органу Антимонопольного комітету Укра­їни на оренду; відсутність згоди органу, уповноваженого управля­ти відповідним майном, на виділення структурного підрозділу; інші передбачені законом підстави); в) організацію та проведення орендодавцем в установленому порядку конкурсу на визначення орендаря — у разі надходження заяв від двох і більше претендентів і за умови відсутності поданої в установлений термін заяви госпо­дарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства/його структурного підрозділу, якому надається пріо­ритетне право на укладення договору оренди);

V.Істотними умовами договору оренди відповідно до ст. 10 Закону «Про оренду державного та комунального майна» є:

об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індек­сації).

термін, на який укладається договір оренди, що визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим
на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором; після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право на продовження договору оренди на новий термін;

орендна плата — платіж (зазвичай у грошовій формі), який вносить орендар орендодавцеві незалежно від наслідків господар­ської діяльності;

порядок використання амортизаційних відрахувань: викори­стовуються на відновлення орендованих основних фондів;

відновлення орендованого майна та умови його повернення.

VI.Підстави припинення договору оренди,передбачені ст.

Закон об аренде государственного и коммунального имущества

26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»:

— закінчення строку, на який було укладено договір оренди;

— приватизація об’єкта оренди орендарем (за участю оренда­ря); у разі переходу права власності на орендоване майно до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника;

— банкрутство орендаря;

— загибель об’єкта оренди.

— розірвання договору за погодженням сторін;

Дострокове розірвання договору на вимогу однієї із сторін (за наявності передбачених законом підстав) відповідно до рішен­ня суду (господарського суду) та інших підстав, передбачених ак­тами законодавства; так, згідно з Декретом Кабінету Міністрів
України від 11 січня 1993 р. № 5-93 «Про впорядкування викорис­тання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності», договори найму (оренди) з користувачами будинків і приміщень, що є в державній власності
та належать підприємствам, установам і організаціям на праві повного господарського відання або оперативного управління, вва­жаються розірваними з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розміщення в них центральних державних органів, дипломатичних представництв і консульств іноземних держав.

VII. Суборенда державного та комунального майна: щодо ціліс­них майнових комплексів — заборонена, а щодо індивідуально ви­значеного майна (окремих об’єктів) — допускається, якщо інше непередбачено законом або договором оренди (ст. 288 ГК).

VIII. Викуп (приватизація) об’єкта оренди: згідно із ч. 1 ст. 289 ГК орендар має право на викуп об’єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди; умови викупу орендованого дер­жавного (комунального) майна (цілісного майнового комплексу)
визначаються відповідно до закону (зокрема, Закону «Про прива­тизацію державного майна», який передбачає оренду з правом ви­купу як один з неконкурентних способів приватизації»); приватиза­ція цілісних майнових комплексів, зданих в оренду, здійснюється у
випадках і порядку, передбачених цим законом (ст. 17) — шляхом створення на базі орендного підприємства відкритого акціонерного товариства за участю держави та орендного підприємства).

Про оренду державного та комунального майна



Статья 1. Завдання Закону 

1. Цей Закон регулює:

організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить…

Статья 2. Оренда 

1. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

2. Державну політику у сфері оренди…

Статья 3. Правові засади оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності 

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими…

Статья 4. Об’єкти оренди 

1. Об’єктами оренди за цим Законом є:

цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об’єкт з…

Статья 5. Орендодавці 

Орендодавцями є:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого…

Статья 6. Орендарі 

1. Орендарями згідно з цим Законом можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни…

Статья 7. Ініціатива (пропозиція) щодо оренди майна 

1. Ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців,…

Статья 8. Порядок прийняття рішення трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу 

1. Рішення трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про оренду цілісного майнового комплексу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів…

Статья 9. Порядок укладення договору оренди 

1. Фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком ( z0346-13 ), що визначається Фондом…

Статья 10. Істотні умови договору оренди 

1. Істотними умовами договору оренди є:

об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

термін, на який укладається договір оренди;

орендна плата з…

Статья 11. Оцінка об’єкта оренди 

Оцінка об’єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України ( 629-95-п ).

Особливості оренди державного та комунального майна.

Оцінка об’єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент…

Статья 12. Момент укладення договору оренди 

1. Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

У разі укладення договору оренди цілісного майнового…

Статья 13. Передача об’єкта оренди 

1. Передача об’єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

2. Орендоване майно (крім таких видів нерухомого майна, як…

Статья 14. Припинення діяльності підприємства, майно якого передано в оренду 

Припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу — шляхом виділення з…

Статья 15. Правонаступництво у разі оренди 

Орендар стає правонаступником прав та обов’язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу — також правонаступником прав…

Статья 16. Гарантії прав працівників підприємств, що припинили свою діяльність 

Працівникам підприємств, структурних підрозділів, що припинили свою діяльність відповідно до статті 14 цього Закону, з якими орендар не уклав трудові договори, забезпечуються соціально-правові…

Статья 17. Термін договору оренди 

1. Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п’ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

{ Частина перша статті…

Статья 18. Основні обов’язки орендаря 

1. За договором оренди орендаря може бути зобов’язано використовувати об’єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в…

Статья 18-1. Ремонт об’єкта оренди 

1. Поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.

2. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться…

Статья 19. Орендна плата 

1. Орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

{ Частина перша статті 19 в редакції Законів N 768/97-ВР від 23.12.97;…

Статья 20. Форми орендної плати 

Орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватись у натуральній або…

Статья 21. Зміна розмірів орендної плати 

1. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

2. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно…

Статья 22. Суборенда 

1. Передача цілісних майнових комплексів у суборенду забороняється.

2. Орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати,…

Статья 23. Право власності орендаря 

1. Передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

{ Частина…

Статья 24. Ризик випадкової загибелі чи пошкодження об’єкта оренди 

Ризик випадкової загибелі чи пошкодження об’єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не встановлено договором оренди.

Орендар, який затримав повернення об’єкта оренди орендодавцю, несе…

Статья 25. Приватизація об’єкта оренди 

Приватизація об’єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

У разі приватизації орендованих нежилих приміщень у будинку між новим власником та іншими співкористувачами…

Статья 26. Припинення договору оренди 

1. Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

2. Договір оренди припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

приватизації об’єкта…

Статья 27. Правові наслідки припинення або розірвання договору оренди 

1. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах,…

Статья 28. Захист права орендаря на орендоване майно 

1. Орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.

2. Орендар може…

Статья 29. Відповідальність сторін за невиконання зобов’язань за договором оренди 

За невиконання зобов’язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами…

Статья 30. Відповідальність орендаря в разі його банкрутства 

У разі банкрутства орендаря він відповідає за свої борги майном, яке належить йому на праві власності, відповідно до законодавства України.

{ Статтю 31 виключено на підставі Закону N…

Статья 32. Контроль за використанням майна, переданого в оренду 

Контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику…

Тизерная сеть GlobalTeaser

« Попередня Наступна »

Невідомий. Господарське право України. 2006, 2006 — перейти до змісту підручника

Передача об’єктів права державної та комунальної власності.

До особливостей правового режиму державного майна слід віднести і порядок передачі його об’єктів у комунальну власність.
Основні умови передачі об’єктів права державної власності в комунальну власність і навпаки передбачені Законом України від 3 березня 1998 року "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" .
Він регулює відносини, пов’язані з передачею об’єктів права державної власності в комунальну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст або в їх спільну власність, а також об’єктів права комунальної власності в державну. Така передача здійснюється безоплатно щодо цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів; нерухомого майна (будівлі, споруди, в тому числі об’єкти незавершеного будівництва); іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств; акцій (часток, паїв), що належать державі або суб’єктам права комунальної власності в майні господарських товариств.
Під передачею цілісних майнових комплексів підприємств розуміють передачу всіх активів і пасивів підприємств, їх лімітів, фондів, планів фінансово-господарської діяльності тощо; об’єкти незавершеного будівництва передаються з проектно-кошторисною документацією.
Об’єкти житлового фонду та соціально-культурного призначення передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об’єкти, в тому числі з основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об’єктів.
До складу комісії входять представники органів, уповноважених управляти державним майном, виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.
У разі передачі об’єктів, закріплених за самоврядною організацією, або об’єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію орендованого майна, акцій (часток, паїв), що належать державі або суб’єктам права комунальної власності в майні господарських товариств, до складу комісії з питань передачі об’єктів включаються представники відповідно самоврядної організації або державного органу приватизації.
Передача об’єктів з державної в комунальну власність територіальних громад здійснюється за рішенням: Кабінету Міністрів за наявності згоди відповідних рад, якщо інше не передбачене законом, а в спільну власність територіальних громад зазначених населених пунктів — за наявності згоди районних і обласних рад, якщо інше не передбачене законом.
З комунальної в державну власність передача об’єктів здійснюється за рішенням сільських, селищних, міських рад.
Вона оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. З дати підпису виникає право власності набувача.
Відповідно до Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності", Кабінетом Міністрів постановою від 21 вересня 1998 року затверджено "Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності", яке визначило порядок безоплатної передачі об’єктів права державної власності із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, об’єднань підприємств, яким делеговано функції з управління майном підприємств і організацій, заснованих на державній власності, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно.
Якщо об’єкт права державної власності передається від одного підприємства іншому, що належить до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, або самоврядної організації, така передача здійснюється на підставі рішення цього органу або самоврядної організації.
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів затверджено також Порядок подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної в державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність.

загрузка…

« Попередня Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Передача об’єктів права державної та комунальної власності."
  1. § 3. Особливості правового режиму державного та комунального майна. Правовий статус Фонду державного майна. Приватизація як особливий вид набуття права власності
    передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 3 березня 1998 р. Управління об’єктами державної власності відповідно до закону здійснює Кабінет Міністрів України і, за його повноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб’єкти. Однією з особливостей, що стосуються державної
  2. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 року № 698-ХII. Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III. Закон України «Про поставки продукції для державних потреб» від 22 грудня 1995 року № 493/95-ВP. Закон України «Про природні
  3. 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
    передачу об’єктів права державної та комунальної влас- 147 —/V ності: Закон України від 3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 34. — Ст. 228. 231. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб: Закон України від 4 березня 1998 р. // Офіці йний вісник України. — 1998. — № 13. — Ст. 481. 232. Про Раду національної безпеки і оборони України:
  4. Ліквідаційна процедура.
    передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення
  5. Джерела до курсу господарського права України:
    передачі об’єктів права державної та комунальної власності. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. Постанова Кабінету Міністрів України "Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні" від 14 березня 1994 р. Постанова "Про перетворення державних підприємств у казенні" від 30 червня 1998 р. Постанова Кабінету Міністрів України "Про
  6. 65. Ліквідаційна процедура.
    передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що
  7. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
    передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Штраф — неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

    Особливості оренди майна державних підприємств

    Юридична особа — організація, створена й зареєстрована у встановленому законом порядку. ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ ПІД ЧАС ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ СИСТЕМА ПОТОЧНОГО Й

  8. § 6. Особливості управління господарською діяльністю у державному секторі економіки
    передачу цілісних майнових комплексів підприємств, нерухомого майна, акцій (паїв, часток), що належать державі в майні господарських товариств, з державної в комунальну власність; про передачу об’єктів державної власності в користування самоврядним організаціям; визначає органи, уповноважені управляти об’єктами державної власності і передає до сфери їх управління ці об’єкти; дає згоду на передачу
  9. Концесійний договір.
    передача об’єктів у концесію не зумовлює перехід права власності на них, не припиняє права державної або комунальної власності на ці об’єкти. Після закінчення дії договору об’єкт концесії повертається власникові разом із майном, що було створене на виконання умов концесійного договору. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання концесійної діяльності"

загрузка…

ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 02.10.2003 N 12-14/409

Про оренду та продаж нерухомого майна
бюджетної установи

ГоловКРУ України розглянуло лист від 02.09.2003 р. N 1043 про надання роз’яснення щодо обов’язковості здійснення бюджетною установою експертної оцінки нерухомого майна при його передачі в оренду та регламентів відображення в бухгалтерському обліку доходів від надання в оренду чи відчуження майна, придбаного бюджетною установою за рахунок коштів загального фонду, і повідомляє.

Відповідно до чинного законодавства, надання роз’яснень щодо орендних відносин належить до компетенції Фонду державного майна України, а щодо ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах — до компетенції Державного казначейства України.

У межах компетенції ГоловКРУ повідомляємо, що орендні відносини щодо державного та комунального майна регулюються Законом України від 10.04.92 р. N 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" (далі — Закон N 2269). Основними завданнями Закону N 2269 є встановлення єдиного регламенту організаційних відносин, які виникають внаслідок передачі в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів (частина перша статті 1 Закону N 2269).

Статтею 2 Закону N 2269 визначено, що оренда — це засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Укладанню договору оренди передує оцінка об’єкта оренди, яка відповідно до статті 11 Закону N 2269 здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 19 Закону N 2269 , Методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються:

— Кабінетом Міністрів України — щодо об’єктів, які перебувають у державній власності (на даний час діє постанова Кабінету Міністрів України від 04.10.95 р. N 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна", зі змінами, далі — постанова N 786);

— органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, щодо об’єктів, які перебувають у власності Автономної Республіки Крим;

— органами місцевого самоврядування — щодо об’єктів, які перебувають у комунальній власності.

З огляду на зазначене, якщо бюджетна установа передає в оренду державне майно, надане їй в оперативне управління, то розрахунок вартості орендної плати проводиться виключно за методикою, затвердженою постановою N 786.

Відповідно до пункту 8 методики, затвердженої постановою N 786 , у разі оренди нерухомого майна розмір річної орендної плати визначається за формулою:

Опл. = Вп х Сор,

де Вп — вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом (визначення місцезнаходження орендованого майна і забезпеченість інженерними мережами), грн.;

Сор — орендна ставка.

Якщо орендоване не житлове приміщення є частиною будівлі (споруди), то оцінка вартості цього приміщення проводиться безпосередньо або опосередковано з урахуванням вартості будівлі (споруди) в цілому за формулою:

Вп = Вб : Пб х Пп,

де Вп — вартість орендованого приміщення, яке є частиною будівлі (споруди), грн.;

Вб — вартість будівлі (споруди) в цілому (без вартості підвальних приміщень, якщо вони не експлуатуються орендарем), визначена експертним шляхом, грн.;

Пп — площа орендованого приміщення, кв. м;

Пб — площа будівлі (споруди) в цілому (без площі підвальних приміщень, якщо вони не експлуатуються орендарем), кв.

Об аренде государственного и коммунального имущества

м.

Надання в оренду бюджетною установою нерухомого майна, яке належить до комунальної форми власності, проводиться, як передбачено Законом N 2269 , за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, який здійснює управління нерухомим майном, що є власністю територіальної громади (пункт 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ). У цьому разі орган місцевого самоврядування самостійно визначає порядок та механізм визначення орендної плати, в тому числі й доцільність проведення експертної оцінки нерухомого майна, яке планується передати в оренду.

Відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ), бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Загальний фонд бюджету включає всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду; всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету; фінансування загального фонду бюджету. Спеціальний фонд бюджету включає бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України. Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.

Так, статтею 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) установлено джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2003 рік у частині доходів, до яких віднесено власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі плату за оренду військового майна і майна Національної академії наук України та 50 відсотків плати за оренду іншого майна, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету (п. 16 ст. 10).

Орендна плата — один із видів плати за послуги, що надаються бюджетними установами (підпункт 3 пункту 2 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.05.2002 р. N 659 .

Орендна плата належить до власних надходжень бюджетної установи та відображається у її кошторисі, бухгалтерському обліку та фінансовій звітності (форми NN 4-1д, 4-1м "Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами") як кошти спеціального фонду (п. 17 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. N 228;

розділ IX "Облік операцій з власними надходженнями. Спеціальні кошти" Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. N 61 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2000 р. за N 497/4718, далі — Інструкція N 61; п. 9 Інструкції про порядок складання за 2002 рік річних фінансових звітів установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів, затвердженої наказом Державного казначейства України від 25.12.2002 р. N 240 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2003 р. за N 30/7351).

Такі надходження, відповідно до Інструкції N 61 , у бухгалтерському обліку бюджетної установи відображаються такими записами:

— нарахування плати за надані послуги з оренди приміщення — за дебетом субрахунка 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" та кредитом субрахунка 741 "Інші доходи бюджетних установ";

— надходження коштів за оренду приміщень — за дебетом рахунків 313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги" та кредитом субрахунка 364 "Розрахунки з іншими дебіторами";

— виділення з коштів доходів, що належать до спеціальних коштів, — за дебетом субрахунка 741 "Інші доходи бюджетних установ" та кредитом субрахунка 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги".

Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим наказом Держказначейства від 10.12.99 р. N 114 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції 20.12.99 р. за N 890/4183, встановлено, щодо складу доходів загального фонду (рахунок 70 "Доходи загального фонду") включаються асигнування з державного та місцевих бюджетів на видатки установи та інші заходи, а також суми виявлених лишків матеріалів і грошей у касі та безоплатно одержані матеріали. Включення до складу доходів загального фонду бюджетної установи надходжень від надання активів в оренду не передбачено, такі операції обліковуються на субрахунку 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги" рахунка 71 "Доходи спеціального фонду".

Отже, незалежно від джерела придбання (загальний чи спеціальний фонд) активів, які надаються в оренду, надходження орендної плати відображаються у складі спеціального фонду бюджетної установи.

Щодо відчуження нерухомого майна, то порядок продажу основних засобів бюджетних установ регламентується Типовою інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженою спільним наказом Державного казначейства та Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. N 142/181 , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.09.2001 р. за N 787/5978 (далі — Типова інструкція).

Відповідно до пункту 23 Типової інструкції , "продаж будівель (у тому числі приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які відносяться до необоротних активів, проводиться за експертною оцінкою. Експертна оцінка це визначення вартості матеріальних цінностей експертом за договором із установою".

Кошти, отримані установами від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (у т. ч. списаних), за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у т. ч. відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння, у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи, витрачаються на покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування зазначених матеріалів на приймальні пункти, витрати на інші господарські потреби і на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням брухту та відходів, на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, а також на інші видатки за кошторисом (п. 24, абз. 1 Типової інструкції .

Водночас слід звернути увагу на те, що суми, отримані установами від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується ця установа (п. 24, абз. 2 Типової інструкції.

При цьому продаж будь-яких основних засобів (у тому числі повністю зношених) здійснюється тільки на конкурентних засадах (через біржі, аукціони та за конкурсом) відповідно до Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 р. N 1976 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2000 р. за N 692/4913, зі змінами та доповненнями (п. 22 Типової інструкції .

Щодо фонду (загального чи спеціального), до якого мають зараховуватися кошти від продажу необоротних активів бюджетних установ, то це питання, як зазначено вище, регулюється Бюджетним кодексом ( 2542-12 ), законами про державний бюджет на відповідний рік та постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. N 659. Так, власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, віднесено до джерел формування спеціального фонду (ст. 10, п. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ), а пп. 4 п. 2 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. N 659, до власних надходжень бюджетних установ від реалізації майна віднесено кошти, які отримуються бюджетними установами від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних, за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи.

Тобто, надходження від реалізації необоротних активів бюджетної установи (крім будівель і споруд) належать до коштів спеціального фонду, незалежно від джерел, за рахунок яких придбано реалізоване майно.

Відповідно до п. 8 Розділу 1 "Облік необоротних активів" Інструкції N 61 , реалізація бюджетною установою будинків і споруд відображається такими записами:

— реалізація (списання з балансу) — за дебетом субрахунків 131 "Зношення основних засобів", 401 "Фонд у необоротних активах за їх видами" та кредитом субрахунка 103 "Будинки та споруди";

— надходження коштів від реалізації будинків і споруд підлягає перерахуванню в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується ця установа, що відображається записом за дебетом субрахунків 364 "Розрахунки з іншими дебіторами", 675 "Розрахунки з іншими кредиторами" та кредитом субрахунка 642 "Інші розрахунки з бюджетом".

Інструкцією N 61 не передбачено бухгалтерського запису щодо відображення факту передачі будинків і споруд покупцю та утворення в обліку бюджетної установи дебіторської заборгованості покупця, а також надходження на поточні та реєстраційні рахунки бюджетної установи коштів, отриманих від продажу будівель і споруд. Так, у п. 70 розділу III "Облік операцій з грошовими коштами" чітко зазначено, що за дебетом субрахунків 313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги" та кредитом субрахунків 364 "Розрахунки з іншими дебіторами", 675 "Розрахунки з іншими кредиторами" відображаються надходження отриманих від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд), інших матеріальних цінностей (у. т. ч. списаних) тощо.

На думку ГоловКРУ, такі операції можливо відобразити в бухгалтерському обліку такими записами:

1. У разі попередньої оплати:

1.1. Надходження попередньої оплати від покупця за будівлі і споруди за дебетом субрахунків 313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги" та кредитом субрахунка 675 "Розрахунки з іншими кредиторами".

1.2. Передача покупцеві будівель і споруд за актом приймання-передачі за дебетом субрахунка 675 "Розрахунки з іншими кредиторами" та кредитом субрахунка 642 "Інші розрахунки з бюджетом".

1.3. Перерахування в дохід відповідного бюджету коштів, отриманих від реалізації будівель і споруд, — за дебетом субрахунка 642 "Інші розрахунки з бюджетом" та кредитом субрахунків 313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги".

2. У разі наступної сплати:

2.1. Передача покупцеві будівель і споруд за актом приймання-передачі за дебетом субрахунка 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" та кредитом субрахунка 642 "Інші розрахунки з бюджетом".

2.2. Надходження коштів за реалізовані будівлі і споруди — за дебетом субрахунків 313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги" та кредитом субрахунка 364 "Розрахунки з іншими дебіторами".

2.3. Перерахування в дохід відповідного бюджету коштів, отриманих від реалізації будівель і споруд — за дебетом субрахунка 642 "Інші розрахунки з бюджетом" та кредитом субрахунків 313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отаманих як плата за послуги", 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги".

Водночас для з’ясування порушеного питання доцільно звернутися до Державного казначейства України, оскільки згідно з п. 4 ст., 6 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України.

Відповідно до п. 9 Розділу 1 "Облік необоротних активів" Інструкції N 61 , реалізація інших необоротних активів (крім будівель і споруд), придбаних за рахунок коштів загального фонду, у бухгалтерському обліку бюджетних установ відображається такими записами:

1. Списання необоротних активів — за дебетом відповідних субрахунків рахунка 13 "Зношення необоротних активів" і 401 "Фонду необоротних активах" (за їх видами) та кредитом відповідних субрахунків рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи".

2. Надходження коштів від реалізації необоротних активів — за дебетом субрахунків 313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", 364 "Розрахунки з іншими дебіторами", 675 "Розрахунки з іншими кредиторами" та кредитом субрахунка 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги".

Тобто у разі попередньої оплати такі господарські операції, на думку ГоловКРУ, відображаються:

1. Надходження коштів від реалізації необоротних активів — за дебетом субрахунків 313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги" та кредитом субрахунка 675 "Розрахунки з іншими кредиторами".

2. Передача реалізованих необоротних активів — за дебетом субрахунка 675 "Розрахунки з іншими кредиторами" та кредитом субрахунка 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги".

При наступній оплаті зазначені операції відображаються такими записами:

1. Передача реалізованих необоротних активів

— за дебетом субрахунка 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" та кредитом субрахунка 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги".

2. Надходження коштів від реалізації необоротних активів — за дебетом субрахунків 313 "Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги", 323 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги" та кредитом субрахунка 364 "Розрахунки з іншими дебіторами".

При реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд), придбаних за рахунок спеціального фонду, здійснюються бухгалтерські записи, аналогічні тим, що передбачені п. 9 Розділу 1 "Облік необоротних активів" Інструкції N 61, та на суму податку на додану вартість робиться додатковий бухгалтерський запис за дебетом субрахунків 364 "Розрахунки з іншими дебіторами", 675 "Розрахунки з іншими кредиторами" та "Облік необоротних активів" Інструкції N 61.

Заступник голови С.Бєльчик

admin